пʼятниця, 16 червня 2023 р.

Завоювання Яви: голландський прорив

    

    Ява стала першою територією після Китаю, Кореї та Японії, на якій успішно почали вирощувати чай. Завоювання Яви чайною рослиною почалося з японського насіння і рослин, потім застосували китайське насіння; проте остаточна перемога була здобута насінням чаю з Британського Ассама.



А почалася історія індонезійського чаю з німецького натураліста та доктора медицини Андреаса Клейєра (Andreas Cleyer, 1634-1698). Він приєднався до Голландської Ост-Індської компанії в 1661 як «солдат-джентльмен» (“gentleman soldier”, мічман). Андреас почав практикувати медицину на Сході в 1664 році (можливо не маючи медичного ступеня, що, втім, не завадило йому написати дві книги про китайську медицину, що стали відомими в Європі), а через рік уклав дуже вигідний контракт на постачання Компанії ліків, які він виготовляв дома. Крім того, Клейр керував двома аптеками і двома лікарськими садами в Батавії, столиці колонії (зараз Джакарта). Очевидно, він зумів нагромадити значний стан завдяки цьому контракту. Поєднання фінансового успіху та особистого інтересу призвело до того, що Клейр став впливовим прихильником та практиком ідеї дослідження азійських рослинних ліків. Саме він уперше подумав про вирощування чаю на Яві.

Observation on Japanese plants (tsubaki = Camellia and isunoki = Distylium racemosum) published by Andreas Cleyer in 1689
    Клейр двічі (1682-83 та 1685-86) працював у Японії, де його супроводжував садівник, також саксонський німець Георг Мейстер (Georg Meister, 1653 -1713). Після першої подорожі вони привезли насіння і Мейстер виростив кілька кущів чаю. Повернувшись на Яву з другої подорожі в 1687 році, вони привезли з собою безліч живих чайних рослин, що було прямим порушенням заборони, запровадженої губернатором Нагасакі на експорт живих рослин з Японії.
    Мейстер посадив більшість чайних кущів для Клейра в саду трав у Батавії У 1688 році, на шляху до Голландії, він своїми руками пересадив 16 чайних кущів у садок Голландської Ост-Індської компанії на мисі Доброї Надії в Африці.

Адже до Клейера та Мейстера вважалося, що ніде, окрім Китаю та Японії, чай рости не може!

Рада директорів Голландської Ост-Індської компанії в 1728 пропонував уряду посадити китайське насіння не тільки на Яві, але і на мисі Доброї Надії, на Цейлоні та в інших місцях. Вони запропонували імпортувати китайську робочу силу та технологію, посилаючись при цьому на успішний досвід вирощування кави на Яві.

Мабуть, Голландська Ост-Індська компанія далі не займалася цим питанням, оскільки протягом кількох років Компанія відновила свою монополію на торгівлю чаєм у Європі та перестала турбуватися про вирощування чаю, задовольняючись тим, що є єдиним дистриб'ютором продукту на континент.

Dutch East India Company Trade Network 18th Century

Ще приблизно через сорок років після імпорту Клейром японського чайного насіння, Голландська Ост-Індська компанія спробувала виростити власний чай з китайського насіння. Однак успіх прийшов тільки в 1878 році, коли з британської Індії було привезено чайне насіння з Ассама.

У результаті чаю знадобилося понад двісті років, щоб завершити підкорення Яви.

Статья на русском языке


Раніше в серії "Підкорення світу чайною рослиною":

Тяньлошань: чай в каменном веке (Китай)

Через море в Корею

Через океан в Южную Америк

Звідки на Закарпатті чайні кущі Camellia sinensis


Немає коментарів:

Дописати коментар