понеділок, 29 грудня 2025 р.

А все ж таки в Європі першим був "Чай" (не "Tea")!

Перше європейське документальне свідоцтво про чай

«Повідомлення про Індію та
Китай», англійське видання
1733 року

Взагалі найдавнішим та найбільш достовірним не китайським джерелом часів ісламського золотого віку вважаються датовані 851 роком н.е. записи відвідавшего Китай арабського мандрів-ника Сулеймана ат-Таджирі (Sulaiman al-Tajir). У праці «Silsilat al-Tawarikh» («Ланцюг історій», трохи пізніше відредагованою Абу Зайд ас-Сірафі) він описує повсякденний лікувальний напій китайців "sakh", що «оберігає від усіх хвороб». George van Driem вказує, що арабський купець почув кантонську форму вимови слова "чай". Однак европейцям ця інформація стала добре відома тільки 1718 року, коли Еусебей Ренодо зробив першій переклад з арабської (Eusebius Renaudot, «Повідомлення про Індію та Китай»).


Тому найранішою друкованою згадкою про чай, яка дійшла до широкої європейської аудиторії, став запис оповідання перського купця у другому томі праці «Navigationi et Viaggi» («Плавання та подорожі») 1559 року  венеціанського географа і державного діяча Джованні Баттіста Рамузіо (Giovanni Battista Ramusio,1485-1557). Роботу було надруковано невдовзі після смерті автора.

Тобто більш ніж через 700 років після арабських авторів!

Рамуціо, як секретар Венеційської Ради Десяти, збирав деяку рідкісну комерційну інформацію та зустрічав багатьох відомих мандрівників. Перський купець на ім'я Хаджи Магомет (Hajji Mahommed, або в італійській транскрипції — Chaggi Memet), розповів у Венеції про свої подорожі та товари. У тексті чай фігурує під назвою «Chiai Catai» (Чай з Катаю, тобто Китаю):

... по всьому Катаю використовували іншу рослину, а точніше її листя. Її ті люди називають Чай з Катаю, і вона росте в районі Катаю, який називається Каціан-фу [Сичуань]. Це широко використовується і дуже шанується в усіх цих країнах. Вони беруть цю траву, суху чи свіжу, і добре кип'ятять її у воді. Одна або дві склянки цього відвару, прийнятого натщесерце, знімають жар, головний біль, біль у шлунку, біль у боці або в суглобах, і його слід приймати таким гарячим, наскільки ви можете його витримати. Він також сказав, що це добре допомагає від безлічі інших недуг, яких він не міг пригадати, але подагра була однією з них. А якщо трапиться так, що хтось відчує дискомфорт у шлунку через те, що з'їв забагато, варто лише випити трохи цього відвару, і незабаром все перетравиться. І він настільки цінується та шанується, що кожен, хто вирушає в подорож, бере його з собою, і ці люди із задоволенням віддадуть мішок ревеню за одну унцію Чаю з Катаю. І ці люди з Катаю кажуть, що якби в наших краях світу, в Персії та країні франків, люди тільки знали про нього, то немає сумніву, що купці взагалі перестали б купувати ревінь.


Історія свідчить: глобальний тріумф чаю зумовлений рідкісним поєднанням його лікувальної ефективності та економічного потенціалу. Чай був універсальною ліквідною валютою, компактною для перевезення та незамінною в медицині. Тому цей напій ствердився як надійний актив, що рятує не лише здоров'я мандрівника, але й статки торговця.

Бібліографічні посилання:

  • Ukers, William H. All About Tea. Vol. I. New York: The Tea and Coffee Trade Journal Company, 1935. — P. 5, 23.
  • Driem, George van. The Tale of Tea. Leiden: Brill, 2019— P. 65.
  • Two Arabic Travel Books: Accounts of China and India, edited and translated by Tim Mackintosh-Smith, and Aḥmad Ibn Faḍlān, Mission to the Volga, edited and translated by James E. Montgomery. New York-London: New York University Press, 2014.
  • Renaudot, Eusebius. Accounts of India and China by Two Mohammedan Travelers Who Went to Those Parts in the Ninth Century. London, 1733.

субота, 13 вересня 2025 р.

Матеріали до теми "Український чайний проект 1948-1956 років": "Советское Закарпатье", 5 апреля, 1949

 

Мова та синтаксис оригіналу. Джерело: Ученые Грузии в ЗакарпатьиГазета "Советское Закарпатье", 5 апреля 1949 г.


   В этом году ряд колхозов Закарпатья впервые начинают разводить цитрусовые культуры. Цитрусоводы Грузинской ССР охотно откликнулись на просьбу молодых закарпатских колхозников помочь им овладеть агротехникой возделывания субтропических культур. Многие колхозники уже побывали в гостях у грузинских цитрусоводов, которые познакомили закарпатцев с плантациями чая, показали им лимонные и апельсиновые рощи, поделились своим опытом.

    На днях в Закарпатье прибыла группа грузинских учёных из Всесоюзного научно-исследовательского института чая и субтропических культур: кандидат сельскохозяйственных наук, заведующий отделом новых районов института И.И. Чхаидзе, кандидаты сельскохозяйственных наук, старшие научные сотрудники Г.Т. Гутиев и Р.И. Паписов, младший научный сотрудник А.Х. Квантатирадзе и агротехник Е.Г. Гутиева. 

    Цель их приезда – помочь закарпатским колхозникам в выращивании чая и цитрусовых. В области будет создан опытный пункт и 10 участков для выявления наиболее благоприятных районов под цитрусовые культуры. В первый день приезда грузинские учёные посетили Ботанический сад Ужгородского государственного университета. 

    В прошлом году Всесоюзный научно-исследовательский институт чая и субтропических культур прислал для Ужгородского университета несколько сот саженцев грузинского чая. Гости из Грузии поинтересовались, как ведёт себя эта культура на новом месте.

    Вчера грузинские учёные выехали в Мукачево, где посетят государственный плодопитомник, а также и ряд колхозов. В Мукачевском государственном плодопитомнике в этом году будет засажен один гектар грузинским чаем.

вівторок, 2 вересня 2025 р.

Сучасна академічна бібліографія на тему вирощування чаю в Україні 1991 - 2024

Fedosova K., Malyhin M. H.6 Ukrainian tea habits and traditions. Tea Cultures of Europe: Heritage and Hospitality. 2024. P. 469–474.

Малигін М.С., Ачасов А.Б. Оцінка потенційно токсичних та есенціальних елементів в українському чаю. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2024: зб. мат. ХХVI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 17-18 квітня 2024 року). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2024. С. 48-50.





VÁRADI N. The plant cultivation situation of Transcarpathia in the Khrushchev era (1953–1964). Humanities science current issues. 2021. Vol. 1, no. 43. P. 4–11. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-1-1 (date of access: 02.11.2025).











Бесеганич І.В., Сербін Р.О. Історія вирощування чаю на Закарпатті. 
Два сторіччя дослідження рослинного покрову Карпат : Матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 130-річчю від дня народж. Антонія Маргіттая (16-18 верес. 2010 р), м. Мукачево - Берегово. Ужгород, 2010. С. 28–31.






Жулканич Н. М. Історичні аспекти культивування теплолюбивих культур на Закарпатті (1949-1955). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2004. № 11. С. 154–156.

Бубряк І. І. Культура чаю на Закарпатті – 50 років. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Біологія. 1998. № 5. С. 81-83.

Комендар В.І., Ківежді М.М. До вивчення біології насіннєвого розмноження THEA SINESIS L., що акліматизована в Закарпатській області. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.  Біологія. 1998. № 5. С. 32-34

Бубряк І. І. Історія і стан вирощування чайного куща в Закарпатті. Науковий вісник  Ужгородського університету. Сер. Біологія. 1995. № 2. С. 69-70.

понеділок, 1 вересня 2025 р.

Статті про плантацію Жорнина в українських ЗМІ 2019-2025

1.             Когутич Т. Епоха відродження закарпатського чаю. Укрінформ. 2025. 19 черв. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/4005984-epoha-vidrodzenna-zakarpatskogo-cau.html?fbclid=IwY2xjawMihkZleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFkNWFpOXFLTHMwRWhFelNMAR4PUw2rTplUwdA0mR81mlMku0tI9UOB2hfd4DP55t2NK4QyuJrAgNTbCZ4Ucw_aem_BpqaGGwLqMzrh251rxUgBg (дата звернення: 01.09.2025).

2.             Клим-Кашуба Т. Закарпатський чай “Червений Шаркань” дегустували у Києві. Varosh. 2025. 25 квіт. URL: https://varosh.com.ua/noviny/zakarpatskyj-chaj-chervenyj-sharkan-degustuvaly-u-kyyevi/?fbclid=IwY2xjawMiiPpleHRuA2FlbQIxMQABHjOzdfhHbqvso_8EvBEhji-w3Ni4tAwoh1Pi4ggfKiTP8-7zoe5u2hxvOq6a_aem_h9Nc6Qc49pLU0JqDvHztEw (дата звернення: 01.09.2025).

3.             Макуха І. Червений Шаркань (ТМ) перший український улун з плантації на Закарпатті. KASCAPA. 2025. № 4. С. 138–146.

4.             Водоп'янов К. Чай зростає в Україні! Як переселенці вирощують «Червений Шаркань» на пагорбах Жорнини. Фарватер Схід. 2025. 30 берез. URL: https://farvatermedia.com/interviews/chai-zrostaie-v-ukraini-yak-pereselentsi-vyroshchuiut-chervenyi-sharkan-na-pahorbakh-zhornyny/?fbclid=IwY2xjawMiySVleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFkNWFpOXFLTHMwRWhFelNMAR6gZP_ewUaaIoS0ZK1Ar4KbaExDNb-cmzmDa60fVKh6zpVhNVAQfdcB5C4j_w_aem_odzQWgr_3IQfBG0xVrdGiw (дата звернення: 01.09.2025).

5.             Клим-Кашуба Т. «Червений Шаркань»: як на горі під Мукачевом китайський чай вирощують. Varosh. 2024. 6 верес. URL: https://varosh.com.ua/miscya/chervenyj-sharkan-yak-na-gori-pid-mukachevom-kytajskyj-chaj-vyroshhuyut/?fbclid=IwY2xjawMii8ZleHRuA2FlbQIxMQABHm6Hy9KDoKngxf-dPdGONz11Pf3rpDvssdNDQUVNL5tdFr8m_ShQkzktpOop_aem_yDPcS4Ql2rB4yYEZKnm9aw (дата звернення: 01.09.2025).

6.             Криворучко Л. ВідЧАЙдушно. Куншт. 2019. 16 верес. URL: https://www.kunsht.com.ua/articles/vidchajdushno?fbclid=IwY2xjawMivfNleHRuA2FlbQIxMQABHlx7Vw8fwyyCcmCqYioNlzEYl8qNwE2Rlo_pj8wWnlg_cdWa9teHYL35htVO_aem_01nIXWwLgtHJQQX7MZsO3A (дата звернення: 01.09.2025).