Скільки гектарів дослідних посадок чаю було?
За рахунками початку 50-х років, «для повного задоволення потреби населення СРСР в чаї вітчизняного виробництва площа чайних плантацій повинна бути доведена до 100 тис. га, тобто буде потрібно закласти близько 30 тис. га». У той час площа чайних плантацій в СРСР перевищувала 70 тис. га (Грузія - 60,5, Азербайджан - до 6,5, Краснодарський край - до 3 тис. га) [1].
 |
| Так виглядали посадки чаю на Червоній Горі |
Дослідження, пов'язані з розвитком культури чаю, не обмежувалися «старими» районами чаївництва. Була вивчена можливість обробітку чаю в ряді більш північних районів - в передгірній зоні Краснодарського краю, в Північній Осетії, Дагестанської АРСР, Молдавської РСР, Закарпатської області, в Криму, республіках Середньої Азії (Казахської, Киргизької, Узбецької, Таджицькій і Туркменської РСР), на Далекому Сході (в Примор'ї, на Південному Сахаліні і на острові Кунашир Курильської гряди).
Важливу частину агрогеографічних досліджень, покликаних визначити можливість вирощування культури в промислових масштабах, становили дослідні посіви чайної рослини. Мережа ділянок таких посівів була закладена за широким еколого-географічним профілем, що охопило піднесені частини Молдавії, середньогірний пояс Вулканічного хребта Карпат, північні і південні схили Кримських гір, передгір'я Північного Кавказу, Тянь-Шаню, Паміро-Алтаю, південні схили Гіесарского хребта і Копет-Дага на висоті від 800 до 2200 м. над рівнем моря. У Південному Примор'ї дослідні ділянки були розташовані на відрогах Сіхоте-Аліню і на території бічних хребтів Маньчжурських гір. Дослідні посіви були зроблені на Південному Сахаліні і острові Кунашир. Всього було закладено за певною методикою понад 70 дослідних ділянок.
Крім того, в Закарпатті і в передгірській зоні Північно-Західного Кавказу були закладені дослідні чайні плантації в колгоспах і радгоспах.
Було встановлено, що для впровадження існуючих сортів чаю в промислових масштабах необхідні умови є тільки в двох останніх районах.
В Закарпатті планувалося почати дослідно-виробниче освоєння земельних ділянок в межах передгірної смуги Ужгород-Хустського хребта Карпатських гір, де було виділено і закартовано близько 80 тис. га чаєпридатних земель. Цей район знаходиться в загальному в сприятливих для чаю кліматичних умовах, хоча взимку тут бувають іноді значні морози.
В 1951-52 рр. в колгоспах південних округів Закарпатської області було закладено близько 50 га чайних плантацій [2]. В 1954 р. розміри дослідно-виробничих ділянок чаю на Закарпатті досягли 75 га. На цих ділянках велася робота по акліматизації чайної рослини [1].
Отриманий закарпатський чай за якістю не поступався грузинському [1]. Випробування готових чаїв, проведені за участю члена-кореспондента Академії Наук СРСР професора А.Л. Курсанова і доктора біологічних наук М.А. Бокучава, підтвердили високу якість закарпатського чаю і наявність в ньому своєрідного смаку і аромату [2]. Доктор с.-г. н., професор, академік Васхніл Ксенія Єрмолаївна Бахтадзе в своїй роботі "Розвиток культури чаю в СРСР" зазначає, що якість перших зразків закарпатського чаю не поступається краснодарським [3].
До 1960 року планувалося закласти тут до 1000 га дослідно-виробничих посівів чайного куща, оскільки економічні умови Закарпаття були оцінені як «особливо сприятливі для розвитку промислового чаївництва». Зрозуміти, наскільки серйозно Закарпаття розглядалося як майбутній виробник чаю, дозволяє таке порівняння. У другому перспективному новому районі для чайної культури - в передгір'ях Північно-Західного Кавказу в межах Краснодарського краю на той час вже було закладено 500 га дослідно-виробничих плантацій чаю (в Закарпатті - 75 га); збільшення їх площі тільки розглядалося як можливе (до 1960 року до тих же 1000 га) [1].
Практична робота з культурою чаю в Закарпатті, розпочата в 1949 р, проводилася на опорному пункті "Гора Жорнина" (поблизу м. Мукачево) та на географічних ділянках в Ужгородському, Мукачівському, Севлюшське, Свалявському, Перечинському, Іршавському, Хустському та Тячевському округах. Проводилися дослідження по вивченню агротехніки чаю, виведенню місцевих сортів і уточнення меж культури чаю в області.
На Закарпатському опорному пункті (чайна плантація Червона Гора - м. Жорнина) було закладено 18 досліджень з агротехніки чаю і чотири дослідженя по селекції. В одному з досліджень по селекції вивчалася можливість вирощування культура чаю під пологом лісу з метою отримання насіння [2].
З усього цього вціліло до наших днів 2 га покинутої, дикої, напіввикопаної плантації, точніше її залишків, відновлення яких почалося тількі у 2019 році.
Бібліографія
[1] Кисляков В.Д. Пути развития отечественного чаеводства. Вестник АН СССР, 1954, №4
[2] И.И. Чхаидзе. Культура чая в Закарпатье. Издательство АН СССР, 1953
[3] К.Е. Бахтадзе. Развитие культуры чая в СССР. - Тбилиси: Издательство АН ГССР, 1961
